Правління Національного банку України позитивно відреагувало на офіційне звернення Громадської організації «Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки» щодо необхідності перегляду окремих положень Постанови Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 23.01.2018 за №3, зокрема, в частині перегляду основних засад принципу справедливої оцінки у банківській сфері, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 30.06.2016 за №351.
Правління Національного банку України позитивно відреагувало на офіційне звернення Громадської організації «Всеукраїнська Асоціація Фахівців Оцінки» щодо необхідності перегляду окремих положень Постанови Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 23.01.2018 за №3, зокрема, в частині перегляду основних засад принципу справедливої оцінки у банківській сфері, затверджених постановою Правління Національного банку України від 30.06.2016 за №351. Спочатку, як вже повідомлялося раніше, Нацбанк відтермінував з 20.03.2018 на 02.05.2018 дату офіційного запровадження нових правил. Днями ж стало відомо, що згідно з Постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 03.05.2018 за №49, відповідні засади принципу справедливої оцінки у банківській сфері були викладені у новій редакції.
Як наслідок, відтепер підпункт 2 пункту 107 розділу Х Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.06.2016 за №351, буде викладено в наступній редакції:
2) принцип справедливої оцінки. Передбачає здійснення банком оцінки застави за вартістю, яка не перевищує ринкової (справедливої) вартості та забезпечує можливість її продажу сторонньому покупцеві. Тобто, є ринок, на якому застава може бути реалізована в разі звернення на неї стягнення або застава може бути спрямована безпосередньо на погашення зобов’язань боржника.
Переоцінка вартості застави має здійснюватися банком на регулярній основі, зокрема, нерухомого майна, об’єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів та устаткування – не рідше одного разу на дванадцять місяців; товарів в обороті або в переробці та біологічних активів – не рідше одного разу на місяць; іншого майна – не рідше одного разу на шість місяців.
Якщо від дати останньої оцінки/перегляду вартості предмета застави відбулися суттєві зміни в умовах його функціонування, фізичному стані та/або стані ринку подібного майна (пошкодження, знищення, знецінення, завершення реконструкції, уведення в експлуатацію тощо), то банк має забезпечити проведення переоцінки такого майна незалежно від установленої вище періодичності.
Банк з метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує ринкову (справедливу) вартість забезпечення у вигляді:
- цінного папера – визначену з урахуванням вимог розділів XV та XVI цього Положення;
- нерухомого майна, об’єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування, майнових прав (крім майнових прав на грошові кошти), товарів в обороті або в переробці, біологічних активів – визначену суб’єктом оціночної діяльності або оцінювачем майна ‒ працівником банку, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, які не є пов’язаними з банком особами (афілійованими, спорідненими, асоційованими), відповідно до законодавства України (без урахування податку на додану вартість).
1) банк отримав інформацію про суб’єкта оціночної діяльності та оцінювачів, що виконують оцінку в його складі, розміщену на веб-сайті Фонду державного майна України, про:
- уключення суб’єкта оціночної діяльності до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності;
- наявність у суб’єкта оціночної діяльності чинного сертифіката за напрямами оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність з оцінки визначених видів забезпечення;
- досвід практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності на ринку України з оцінки майна не менше ніж п’ять років, з яких не менше ніж три роки за напрямами оцінки майна визначених видів забезпечення;
- досвід практичної діяльності оцінювачів, які виконують оцінку в складі суб’єкта оціночної діяльності, не менше ніж два роки, з яких не менше ніж один рік за напрямами оцінки майна визначених видів забезпечення;
- відсутність упродовж трьох останніх років, що передують даті, на яку здійснюється оцінка кредитного ризику, інформації про суб’єкта оціночної діяльності та оцінювачів, які виконують оцінку в його складі, щодо порушень нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні; фактів порушень обмежень щодо проведення оцінки майна, установлених законодавством України; рецензій на звіт про оцінку майна, що класифікується за такою ознакою: звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний;
Така інформація актуалізується банком не рідше одного разу на шість місяців; нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування, що визначена в договорі купівлі-продажу, ‒ у разі їх придбання не раніше ніж за три місяці до дати укладення договору застави. Таку вартість банк може використовувати до дати її перегляду відповідно до встановленої в цьому пункті періодичності, – йдеться у Постанові Нацбанку.
Наостанок зазначимо, що Постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» від 03.05.2018 за №49 набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування (постанову було офіційно опубліковано – 04.05.2018).